У цій статті зібрано відповіді на більшість питань про виконавчий напис нотаріуса.
Що таке виконавчий напис нотаріуса?
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси можуть вчиняти виконавчий напис на документах, що встановлюють заборгованість.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість або на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Як правило, виконавчий напис викладається на спеціальному бланку для вчинення нотаріальних дій в якому зазначаються:
• дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
• найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;
• найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
• строк, за який провадиться стягнення;
• суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
• розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
• номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;
• дату набрання чинності виконавчим написом;
• строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
• підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
• інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такими документами серед іншого є:
• нотаріально посвідчені договори у тому числі: договори застави або іпотеки
• кредитні договори
Вчинений нотаріусом виконавчий напис надає кредитору можливість в позасудовому порядку стягнути заборгованість за кредитом договором. Оскільки виконавчий напис нотаріуса входить до переліку документів, що передбачений у Законі України „Про виконавче провадження” та які підлягають примусовому виконанню державним або приватним виконавцем.
Коли може бути виданий виконавчий напис?
Нотаріус має право вчинити виконавчий напис за наявності одночасно двох умов:
1. Якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед кредитором.
2. З дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами — не більше одного року.
Для вчинення виконавчого напису кредитором подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
• відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
• дата і місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи;
• номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;
• строк, за який має провадитися стягнення;
• інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Тобто право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.
Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Однак сам по собі цей факт (подання відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тому боржник, може оспорити вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Як оскаржити виконавчий напис нотаріуса?
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт можуть бути оскаржені до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Оскарження виконавчого напису нотаріуса відбувається, шляхом звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Під час розгляду спору суд встановлює чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому, з огляду на те, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Для аналізу наявності підстав щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, рекомендуємо звертатись до адвоката з кредитних спорів.
