Міністерство юстиції України розглядає скарги:
- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 34 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі — Порядок № 1128).
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі — колегії), положення про які затверджуються Мін’юстом.
Які вимоги до форми та змісту скарги на дії державного реєстратора?
Вимоги щодо форми та змісту скарги на дії державного реєстратора встановлені у ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника — довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Для того, щоб скарга була розглянута колегією Мінюсту, її потрібно належним чином оформити, адже порушення вимог щодо форми та змісту скарги, визначених законом є підставою для відмови в задоволенні скарги.
Поширені помилки у оформленні скарг до Мінюсту
За даними Міністерства юстиції до найбільш поширених помилок у оформленні скарги відносяться:
- Відсутність дати складання скарги
- Подання скарги з пропуском строку
- Оскарження рішень щодо реєстраційних дій вчинених на підставі рішення суду
- Порушення порядку засвідчення копії документів, що додані до скарги
- Подання скарги на дії, що не пов’язані з проведенням реєстраційних дій
- Не належне обґрунтування скарги (не зазначення обставин, якими скаржник обґрунтовує вимоги скарги)
- Відсутність посилання на всі реквізити оскаржуваного рішення державного реєстратора
- Подання скарги за одночасного звернення до суду з тим же предметом та підставами
З моєї практики можу зазначити, що на відміну від судового розгляду, звернення із скаргою до Мінюсту може стати швидким та дієвим способом захистити права власників майна або учасників господарських товариств, що порушені внаслідок проведення реєстраційних державними рестораторами.
Однак, слід пам’ятати, що самостійне подання скарги з формальними порушеннями може стати причиною для відмови у задоволенні скарги та суттєво затягнути процес поновлення порушених корпоративних прав чи права власності. Тож, якщо у вас виникла необхідність подати скаргу до Мінюсту на дії державного реєстратора або нотаріуса рекомендуємо не зволікати та звертатись до адвоката з корпоративних спорів.
