Отже, народні депутати вирішили збільшити строки розірвання шлюбу, які встановлені в статтях 106 та 109 Сімейного кодексу України.
Дані статті регламентують процедуру розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) та частково в суді.
Як можуть змінитись строки розірвання шлюбу?
1. Якщо у подружжя відсутні неповнолітні діти, така пара може розлучитись, подавши спільну заяву до органів РАЦС.
На даний час, строк розірвання шлюбу через РАЦС становить 1 місяць з дня подання заяви. Якщо законопроект приймуть, подружжя зможуть розлучитись не раніше ніж після спливу 3-х місяців з дня подання заяви про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб в органах РАЦС можна буде не раніше спливу 3-х місяців з дня подання заяви про розірвання шлюбу
Зокрема передбачається, що орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу трьох місяців від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
2. Якщо у подружжя є діти від шлюбу, який планується розірвати, інакше як через суд це здійснити не вдасться.
При цьому, законодавство передбачає, що розірвання шлюбу в судовому порядку може відбуватись у два способи:
- За спільною заявою подружжя, яке має дітей та які уклали договір з ким із них будуть проживати діти.
- За заявою одного з подружжя, яке має дітей, якщо інший з подружжя проти розлучення.
Новим законопроектом пропонується збільшити строки розгляду лише першої категорії справ, коли розлучення відбувається за спільною заявою подружжя з 1 місяця до 6 місяців. Якщо закон приймуть, суд зможе постановити рішення про розірвання шлюбу не раніше шести місяців від дня подання заяви.
Суд зможе постановити рішення про розірвання шлюбу не раніше шести місяців від дня подання заяви.
Навіщо цей закон та чи будуть винятки?
Як зазначають автори законопроекту у пояснювальній записці, метою змін є сприяння зменшення кількості розпаду сімей, які відбуваються на емоціях, без достатнього обдумування такого серозного кроку, який, до того ж, частіше впливає не лише на долю подружньої пари.
В якості обґрунтування, автор законопроекту посилається на дослідження помічника-консультанта, на думку якого, зараз увага: є немало небайдужих громадян, які виступають за захист сімейних цінностей та вважають, що варто давати більше часу членам подружньої пари для роздумів після того, як вони вирішили (не виключено, на емоціях) подати заяву про розірвання шлюбу.
Отже, законодавець вважає, що саме небайдужі громадяни, повинні вирішувати скільки чоловік і жінка, які, нагадаю, за спільною згодою звернулись із заявою до РАЦС або суду про розірвання шлюбу, повинні знаходиться у шлюбі, при тому, що обоє вирішили цей шлюб розірвати.
Нічим іншим як примушуванням до шлюбу, назвати такі зміни я не можу. Дякувати Богу, що законотворці все ж таки передбачили винятки, коли строки залишаться 1 місяць у випадку, якщо офіційно зафіксовано насильство з боку одного члена шлюбної пари щодо іншого.
Не виключено, що справжньою метою цього законопроекту є недопущення застосування прихованого способу виїзду чоловіків за кордон та ухилення від мобілізації, який останнім часом набув великої популярності.
Що я рекомендуватиму?
Сподіватимемось, що даний законопроект так ним і залишиться як і багато тисячі інших проектів з подібними «новаторськими» ідеями. Однак, якщо все ж таки його приймуть, у пар, які не бажатимуть чекати 3 чи 6 місяців, залишатиметься лише один спосіб розлучення – у загальному позовному порядку, за позовом одного з подружжя, де строк розгляду спору не збільшується і як показує практика, в середньому триває 1-2 місяці.
